🗣Коли у дитини істерика. 🫂

Алгоритм дій для дорослих:

📌 Стабілізуватись. Взяти щось в руку, спертися на стіну. Нагадати собі: істерика означає занадто високу напругу. Іноді дитині треба випустити пару.

📌 Бути в контакті з дитиною. 

📌 Якщо дитина не чує наших умовлянь - озвучити її почуття (Ти злишся? Сумуєш? Зовсім складно? Втомилась?). Істерика потребує берегів – нашої уваги, рук та обіймів (Йди обійму! Мені теж так хочеться додому. Якщо б я могла, я б для тебе…).

📌 Якщо це маніпуляція – бути в контакті, почути потребу – але дати зрозуміти, що маніпуляція не пройде.

📌 Якщо дитина мала – допустимо перефокусувати увагу.

📌 Після відновлення контакту можна розпочинати раціональний діалог. Переказувати те, що було до початку істерики і робити раціональні висновки.

📌 У істерики є інерція – вона не може припинитися одразу ж.

📌 Напрацьовуйте практики, що робити після істерики, адже треба зберегти відчуття близькості (обійманці, мізинчики, будь-що).